Категорії
Наша історія
Заснування Станиславова: від зведення фортеці, до утворення першої Академії на території Галичини PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:34

Івано-Франківськ - одне з найбільших та найрозвиненіших міст західного регіону України, місто, в якому брали свої початки потуги українського народу до боротьби за незалежність не лише Прикарпаття, але й всієї нашої держави. Тут жили і творили найяскравіші представники народної творчості України, починаючи з XVII і закінчуючи XX століттям. Тут розпочали визвольний рух десятки тисяч свідомих представників народного ополчення, під стінами міських будинків гинули ті, хто понад усе хотів віддати своє життя за свободу своїх дітей та онуків. Сучасний обласний центр Івано-Франківської області оспівували в своїй поезії творчі митці не лише України, але й Італії, Франції, Німеччини. Про особливу роль міста свідчать багато історичних фактів, згідно з якими Івано-Франківськ зіграв особливу роль в становленні не тільки Української республіки, але й Польщі та Угорщини.

 
Роль міста у турецько-польській війні. Святкування 10-річчя від дня заснування Академії в Станиславові PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:36

З 1672 року в Станиславові почалися масові перебудови в архітектурі Станиславова. Це стосувалося не тільки освітніх, торгівельних та промислових споруд. Величезних змін зазнали захисні укріплення міста: основні фортифікаційні споруди були значною мірою укріплені, заново перемуровані дозорні башти. Таким чином, місто стало одним з найнадійніших населених пунктів, що числились у володінні Польської Корони. У цьому ж році Станиславів відвідав перший іноземний мандрівник - Ульріх фон Вердум. Після декількох місяців, проведених в місті, фон Вердум відзначає, що населення Станиславовав деякі мірі схоже на мурах, якщо спостерігати за ними зі стін фортеці. Тут, скоріше всього, малася на увазі незвичайна висота товстих захисних стін. Мандрівник також відмітив про ставлення до своїх будинків українців та вірменів. Перші, за словами фон Вердума, були дуже охайними, завжди знімали в коридорі свого та чужого житла взуття та верхній одяг. Вірмени ж були повною протилежністю українців. Їх основним способом заробітку було виробництво шкур. Після роботи на цехах та ринках, вони приходили в свої доми п'яними, лягали спати в тому одязі, в якому проводили увесь день. Наприкінці 1672 року була закінчена перебудова іменного палацу роду Потоцьких. Більша частина будівлі збереглася в такому ж стані і до наших днів.

 
Життя в місті в період з 1680 до 1700 року PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:37

Великий список нагород, яких удостоївся Станиславів після значної допомоги у війні проти турків Польській Короні на отриманні статусу "королівського міста" не закінчився. В 1680 році малий сейм Галичини назвав місто " силою та оплотом всього Покуття". Місто не дарма вважалось "форпостом воєводства Руського", адже укріплення тогочасної фортеці визнаються істориками, як найміцніші та найнадійніші на території півдня Речі Посполитої після падіння замку в Кам'янці-Подільському. Того ж року сейм віддав наказ спорудити в стінах фортеці арсенал для зберігання зброї та військового обмундирування. До наших днів, нажаль, ця споруда не збереглась. В 1682 році король Польщі підписав наказ про заборону всіляких "свобод", що були подаровані церквам, майстерням та ремісничим спілкам 20 років назад. З того часу обов'язковий податок повинні були сплачувати всі представники уряду та духовенства, а не тільки засновники міста та вельможі роду Потоцьких. Саме цей рік прийнять вважати істориками як період початку реального самостійного управління в місті. Підходив до закінчення термін контракту уряду міста з архітектором Карлом Бенуа. За роки роботи митця, місто разом з усіма укріпленнями набуло ідеальної шестикутної форми, з невеликим видовженням в південно-східній стороні. Саме в цьому районі було вибудовано величезний палац роду Потоцьких. На околицях палацу, а також біля Академії та Колегіати збігалась переважна більшість місцевої шляхти. Саме так серед жителів міста почало виділятись станиславівське міщанство.

 
Розвиток подій в Станиславові за роки вигнання Юзефа Потоцького PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:38

За останні роки велика кількість суперечок між істориками України зумовлена тим, що деякі з них наголошують на значному піднесенні Станиславова за роки правління його засновника - Анджея Потоцького. Інші впевнені в тому, що краще за свого батька правив син Анджея - Юзеф. Кожен з учених має свої докази щодо правоти. Ми ж не будемо розглядати все дуже детально і зазначимо, що правління Юзефа Потоцького в Станиславові також мало свої позитивні та негативні сторони.

Єдине, в чому переконані всі вчені України це те, що Юзеф Потоцький був дуже складною людиною. В Польщі його вважали одним з найвидатніших політиків, і причиною цьому була його рішучість в прийнятті складних рішень, які його батько би обдумував дуже довго. В 1700 році розпочалась Північна війна. В ній Юзеф Потоцький був на стороні Станіслава Лещиньського - двічі короля Польщі, та його союзників, серед яких був король Швеції Карл XII. В 1702 році в Станиславові гостює претендент на престол Угорського королівства, Ференц Ракосі. Саме він переховував сім'ю Юзефа у важкий для нього період . В 1703 році в Станиславові будується парафіяльний костел родини Потоцьких, а також художній музей, що працював при костелі.

 
Розвиток Станиславова після повернення Юзефа Потоцького. Виникнення опришківського руху PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:39

В 1714 році до Станиславова повернувся Юзеф Потоцький. Не варто нагадувати, що причин для радісної зустрічі вельможі у населення міста не було. Проте Потоцький одразу ж почав відбудовувати місто після вторгнення військ магната Адама Сенявського. 2 січня 1716 року до міста приїздили делегати від ордену єзуїтів. Основною метою їх візиту було підписання угоди про поселення у місті представників єзуїтської громади, а також по надання громаді деяких прав. Після підписання угоди єзуїти відремонтували "Вищу школу", та відновили навчання у її приміщеннях. Того ж року було відкрито два нижчих класи, в яких навчали синтаксису та граматики. Наступного року було оголошено про відкриття ще 2-ох класів - риторики та піїтики,  а ще через рік було започатковано ще 2 класи філософії. В тому ж 1718 році сейм Галичини оприлюднив указ про податок, гроші від якого повинні були піти на відновлення Колегіати. Увесь 1719 рік став періодом змін у правлячій верхівці міста. Юзеф Потоцький наказав реорганізувати органи міського самоуправління, що призвело до змін у структурі ремісничих профспілок. Згідно із історичними джерелами, в 1719 році в Станиславові було схоплено кілька десятків "чарівниць". Того ж року міська рада видала указ про спалення однієї з цих осіб. Всіх інших карали через удари батогами під будівлею Ратуші.

 
Станиславів в роки правління останніх магнатів з роду Потоцьких PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:40

Магнат Юзеф Потоцький виступив головним меценатом в прикрашанні приміщення церкви найсвятішої Діви Марії в 1737 році. Після цього храм отримав статус чи не найпишнішої духовно споруди на південній території Польщі. Прикраси замовили у відомих на той час майстрів по різьбі та роботі з дорогоцінними металами - Томаса Гундера та Конрада Кутченрейтера. Вони спромоглися створити дійсно унікальний інтер'єр з позолоченими вівтарями та дерев'яними різьбленнями. Вся робота виконувалась у Ярославі, тому привезти готові прикраси доручили третині військ Станиславова, яні повинні були охороняти цінні прикраси в дорозі.  Два роки потому сталась ще одна визначна подія на території Покуття: польські магнати возвели пам'ятник, присвячений загиблим галичанам в облозі міста росіянами. І знову меценатом став Юзеф Потоцький. Як повідомляють окремі джерела, на той час пам'ятник вважався однією з найвищих скульптур на території Речі Посполитої. Його висота досягала 10 метрів. Та навіть на цьому стрімкий культурний розвиток та розбудова Станиславова не зупинилось. В 1743 році община євреїв нарешті закінчила будівництво мурованої синагоги.

 
Зміни в Станиславові під владою Австрійської імперії PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:41

Викупивши Станиславів, Коссаковська планувала повністю перебрати владу у місті в свої руки, щоб зробити його головним оплотом польської культури на південній території Речі Посполитої. Та не пройшло і року, як всі її плани були знищені. Польща програла у великомасштабній війні, після чого одразу ж була поділена між кількома державами, серед яких була і Австрійська імперія. Саме до Австрії відійшла Галичина, а разом з нею і Станиславів. Згідно указу австрійського імператора 1772 року, адміністрація Станиславова повністю припинила свою роботу. Коссаковська все ж змогла залишити собі деякі права на правління в місті, проте це було зовсім не тим, чого вона так прагнула. 25 жовтня 1772 року в місто ступили перші військові підрозділи австрійської армії, які потім сформували за стінами міста гарнізон. Солдати були вражені красою міста, величчю архітектурних шедеврів, проте за наказом імператора все ж спалили деякі адміністративні споруди. 1774 року австрійське правління провело у Станиславові перепис населення, згідно з яким у місті проживало більш ніж 400 українських та польських сімей, приблизно така ж кількість євреїв. Решту населення складали вірмени, які почали переселятись до Угорщини. В тому ж році нове правління в місті віддало наказ реорганізувати колегію єзуїтів у гімназію.

 
Станиславів в період з 1810 по 1850 роки: тимчасове піднесення, масштабні пожежі, страшні епідемії та перші кроки до боротьби за національну ідею PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:42

В Станиславові продовжується активне знесення фортифікаційних укріплень, з каменю яких згодом було викладено 24 вулиці, 4 площі та багато кам'яниць. Таким чином зараз в Івано-Франківську знаходяться вулиці Грушевського, Василіянок, Франка та Галицька вулиця. 29 квітня 1814 року в Станиславові народився польський фольклорист та історик Садок Баронч. В нього були і вірменські коріння, про що він неодноразово згадував у своїй біографії. Він став автором рукопису "Пам'ятки міста Станиславова".

З 1820 року почалось стрімке покращення життя в місті. Такі зміни пов'язують з появою нового міського старости Ф. Краттера. За час його правління деякі дерев'яні споруди було замінено на муровані, міські вулиці вимощувалися бруківкою, в місті продовжувались проводитись каналізаційні системи. Крім того, старі кладовища, які до цього знаходились на території міста, тепер були перенесені за його межі. В Станиславові було організовано перший парк, який тепер знаходиться на Вічевій площі сучасного Івано-Франківська. В 1823 році у місті була відкрита книгарня з читальними залами. В Івано-Франківську ця споруда знаходиться по вулиці Незалежності, 21. Трохи пізніше в Станиславові була відкрита ще одна читальня, яку називали "Товариством станиславських дам".

 
Життя в Станиславові під короною Австрійської імперії до 1900 року PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:43

Станом на 1851 рік в Станиславові уже проживало приблизно 75 тис. чоловік. В 1855 році, згідно з імператорським указом, було урізано права міського самоврядування. Таким чином, увесь уряд міста складався з президента, двох асесорів, одного секретаря, 20 поліцаїв, будівничого та трьох писарів. Наказ підтверджував відношення міста до списку населених пунктів "першого класу", а його прибуток за рік складав приблизно 20 тисяч крон. Взагалі, детальний перепис кількості та національного відношення, перепис учнів, що навчались в місцевих та окружних навчальних закладах, тривав аж до 1858 року.

У 1860 році міське самоуправління було реорганізовано. Згідно з новими законами, Станиславів отримав звання повітового центру, головою правління призначався бургомістр, кандидатуру якого повинен був затвердити намісник Галичини. Бургомістр мав скласти присягу імператору у Відні. В цьому ж році в Станиславові була створена перша ощадна каса. В 1861 році імператор видав патент на запровадження крайового сейму в Галичині. Вже в 1862 році було організовано урочисті гуляння в честь 200-річчя заснування міста. В 1864 році до Станиславова прибув, і проживав тут до 1887 року Агатон Гіллер, який став засновником польського повстанського руху проти імперського режиму Австрії. З 1865 року в місті видається рукописна газета "Зірка", редакторами якої були В. Навроцький та О. Терлецький.

 
Життя в нашому місті за кілька років до початку першої світової війни. Прихід російських окупантів в Станиславів PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:44

Починаючи з 1900 року Станиславів переживає величезні зміни в інфраструктурі, промисловості, сфері транспорту, зв'язку. В 1902 році розпочато будівництво газового заводу на території теперішньої вулиці Ленкавського. 9 грудня 1903 року в місті побував відомий український композитор Микола Лисенко. В 1904 році в Станиславові відкрився "Пасаж Гартенбергів", що розмістився в обгорілому у 1868 році приміщенні міського театру. Зараз на місці організації знаходиться ТЦ "Мальва". Того ж року єпископом міської єпархії було призначено отця Григорія Хомишина. В 1905 році жителі Станиславова домоглись в австрійського уряду дозволу на відкриття української гімназії, першим директором якої став Микола Сабат. Вона проіснувала до 1939 року, після чого радянський уряд закрив установу. В сучасному Івано-Франківську це жилий будинок. В 1905 році також відбувся маніфест місцевого населення, яке було вражене подіями в Росії. Того ж року в Станиславові відкрита перша фірма по виробництву металу, власником якої був Р. Яворський.

 
Проголошення ЗУНР та роль Станиславова в подіях 1919 року PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:45

Події першої світової війни не просто не обійшли стороною Галичину. Цей регіон одним із найактивніших відстоював свою національну думку та брав участь у битвах за свої найбільші міста - Львів та Станиславів. В 1918 році у великих містах Галичини проводяться народні віча, метою яких було висловити народне бажання приєднати західний регіон до "матері України". 18 жовтня цього ж року відбувся великий з'їзд австрійських послів, членів палати Сеньйорів, депутатів буковинського та галицького сеймів, на якому приймалось рішення про узаконення створення УНР (Української Національної Ради). Її членами були також юрист Лев Бачинський та єпископ Григорій Хомишин.

 
Наше місто під час останніх років правління Польщі. Початок другої світової війни PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:45

В 1921 році Станиславову було присвоєно статус воєводського центру відновленої Речі Посполитої. На той час на території міста налічувалось майже 4500 будинків, в яких мешкало та працювало приблизно 45 тисяч осіб. Вже з вересня цього ж року почало працювати управління Станиславівського воєводства, яке складалось з 10-ти відділів та відповідало за виконавчу владу у місті. Для підтримання порядку в стінах міста, тут розмістилась велика частина польських військових з технікою. В 1925 році сейм у Варшаві прийняв рішення про приєднання до Станиславова всієї території Княгининова. В результаті цього сполучення, територія обласного центру зросла вдвічі. В тому ж році, при міському магістраті було утворено комітет по розбудові міста, в результаті роботи якого місто значно оновило свій зовнішній вигляд. Всі роботи по організації порядку на вулицях проводились, згідно з європейськими стандартами: тротуари розширились, покращився стан каналізаційних тунелів, збільшились в розмірах сквери та парки. В 1925 році в місті також утворено управління з питань акцизних зборів та управління монополіями. В 1926 році, неподалік храму св. Йосипа, було почато будівництво Троїцького собору. За будівництво відповідали працівники львівської будівельної фірми. Будівництво храму закінчилось у 1935 році. В 1926 році члени організації "Пласт" розпочали акцію "Пласт - для села", метою якої було проведення спортивних змагань між молоддю навколишніх сіл. 15 червня того ж року в одному з театрів Станиславова гастролювала естрадна та оперна співачка Галичини, Соломія Крушельницька.

 
Найстрашніший період в історії Станиславова: друга світова війна та вторгнення в місто німецьких окупантів PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:46

18 вересня 1939 року президент міської управи Станиславова сповісти в мешканців міста про те, що на протязі кількох годин в місто прибудуть озброєні війська СРСР. Президент також сповістив про те, що зустрічати "визволителів" потрібно з належними для них почестями, бо ця армія - це армія "братського народу руського". Через кілька днів було проведено засідання депутатів міської управи, на якому було оголошено проти призначення виконавчої влади у місті. Починаючи з жовтня в Станиславові почало діяти тимчасове правління, яке називали "ревкомом". Паралельно з міськими органами, також утворилось тимчасове правління області. В тому ж році працівники НКВС арештували діячів УНДО, адвокатів Ю. Олесницького та М. Биха. Їх та ще декількох "особливо небезпечних для партії діячів" кинули за грати та утримували в умовах повної санітарії та голоду. Ці арешти стали першими ознаками того, що війська СРСР прийшли на Галичину не для того, щоб творити добро. Головною метою правління Союзу стала окупація нашого міста та знущання над місцевими мешканцями.

 
Життя в Станиславові після закінчення війни. Відбудова міста Радянською владою PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:47

Після закінчення другої світової війни та переходу міста до влади Радянського Союзу, залишки адміністрації Станиславова починають підраховувати число жертв та збитки, завдані фашистськими окупантами. Першим оприлюднили список розстріляних в 1941 році педагогів, кількість яких склала майже три тисячі чоловік. В 1945 році було відкрито медичний інститут, який тепер носить назву Медичний національний університет. В тому ж році було проведено арешт єпископа Станиславова, Г. Хомишина та його помічника І. Лятишевського. В тому ж році педагогічну школу було реорганізовано до педучилища та переведено до Коломиї.

 
Останні кроки до становлення незалежної України, та роль в цих подіях нашого міста PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:48

9 листопада 1962 року відбулась значна подія в житті населення нашого міста та області: Президія Верховної Ради УРСР видала указ, згідно з яким назва Станиславова була змінена на Івано-Франківськ. Відповідно, Станиславівська область була перейменований на Івано-Франківську. В тому ж році, на околиці нашого міста було збудована нова споруда для аеропорту, яка набула знаного нами вигляду у 1990 році. В 1962 вулиці міста були заново покриті асфальтом, в Івано-Франківську повністю замінили освітлення. 2 листопада 1963 року запрацював найбільший в області широкоформатний кінозал "Космос". Автором проекту кінотеатру став М. Вендзилович. В 1965 році було відкрито міський цементно-шиферний комбінат, та встановлено телетрансляційну вежу, висотою майже 200 метрів. В 1965 році працівники КДБ провели ряд арештів проти громадян, які активно пропагували боротьбу за анти радянську владу в місті та в області.

 
Життя на Івано-Франківщині в роки незалежної України PDF Друк
Четвер, 26 червня 2014, 14:49

З 1991 року нашому місті та в області, як і у всій Україні, починається період стрімкої перебудови. Наш край, виснажений постійними окупаційними діями зі сторони спочатку польських, а потім німецьких та російських агресорів, був майже повністю знищеним. При цьому розрухи зазнала не одна конкретна сфера життя, а всі області життєдіяльності: культура, промисловість, релігія, торгівля... В продуктових магазинах не було майже нічого. Люди харчувались тим, чим тільки могли. Проте ми не втратили найголовнішого - бажання відбудовувати свій регіон, працювати на благо вже не окупантів, а на благо свого майбутнього та майбутнього наших нащадків.

1 січня 1991 року в Івано-Франківську виходить перший номер друкованого видання "Рідна земля". В той же період влада міста готує урочисте відзначення Дня соборності України. 27 червня 1991 року відкрито інститут культури та мистецтв, освітньою базо якого став Прикарпатський університет ім. В. Стефаника. 1 липня були запущені перші канали міського телебачення. Наступного місяця відбулись масові мітинги з протестом проти імперської диктатури. В тому ж році в нашому місті створено Всеукраїнську спілку краєзнавців. Першим її керівником став проф. В. Грабовецький. 1 вересня 1992 року в Івано-Франківську відкрито гімназію №1.